Євромайдан: мої думки з приводу...
Подписаться на блог Получать на почту

Євромайдан: мої думки з приводу…

28 грудня 2013

Цей пост – не задля оновлення блогу,
Євромайдан• не заради втіхи читачів, які, я сподіваюсь,
• вибачать мені невеличке есе «не в тему».
• Він для себе, і для тих, кому цікаві
• мої думки з приводу…

…Вони там усі куплені!

…Кияни розлючені через незручності у центрі міста!

…Онуків Блохіна лишили новорічної ялинки!

…Це через отой майдан країна залишилася без бюджету!

…Вчителі і лікарі без зарплат через Євромайлан!

Не вистачає лише старенької із залізничного вокзалу з її звичним для одеситів гаслом: Америка замітає сліди…

А якщо серйозно, то правий Макс Фрай: те, що сьогодні відбувається у Києві – подія, до якої дійсно хочеться долучитися «всім організмом», а не тільки лайкнути чергову новину у Фейсбуці.

Бо чиї би і які би політичні інтереси не стояли за цим процесом, цікаві зовсім не ці сили, а поведінка конкретних живих людей, яких ти іще вчора зустрічав на вулиці, із якими поруч сидів у маршрутці.

Їх несподівано багато. І вони не тільки мітингують і будують барикади, а ще й прибирають за собою сміття. І закохуються. І освідчуються зі сцени Майдану. І живуть вони вже в Європі. Европейський острів у центрі Києва.

Вони відправляють п’яних по домівках, строго слідкують, щоби нічого не ламали і не крали в захоплених ними приміщеннях. Вони підтримують порядок, бо революція не терпить свинства. Бо це – антижлобська революція. Перша в історії людства.

Це дійсно круто – вийти на барикади заради зменшення у суспільстві відсотка жлобства. І це – чи не єдине, заради чого взагалі варто будувати барикади.

Тридцять шостий день тривають розмови – вийде щось із того, чи ні. Та Майдан – той рідкісний випадок, коли намір навіть важливіший за результат. Адже саме спроби зробити неможливе змінюють світ. Бо, сама по собі, наявність великої кількості людей, які збираються зробити неможливе, вже говорить про те, що світ змінився. Змінився на краще.

І багатотисячний люд в усіх країнах світу – заробітчани і переселенці, які іще у жовтні воліли замовчувати своє українство, сьогодні роблять голосні заяви: я українець. Бо їм приємно мати хоч щось спільне з тими людьми, які зараз у Києві не сплять. Або сплять недовго, коли таку можливість мають.ялинка на Євромайдані

І мені приємно. І моє серце сповнюється гордості, коли чую, як вони співають гімн. Здається, ще ніколи українська символіка не виглядала так переможно і могутньо.

Майдан відкрив для мене багато нових облич і змусив уважніше вгледітися в знайомі. Закохана в Мустафу Найєма і з новою силою спалахнуло давнє  захоплення – до Славка Вакарчука. Багато розчарувань серед політиків, а серед приємних відкриттів – Петро Порошенко. І ще  – одеський Євромайдан щовечора о шостій.

…Згідно опитування, третина українців визнала президента розчаруванням року. Спочатку була подивована: чому лише третина? Потім зрозуміла: інші просто викреслили його із своїх думок.

…Кажуть, найпровальнішому з усіх тренерів «Динамо» таки подарували ялинку. Особисту.

Веселих всім свят!

1 коментар до повідомлення: “Євромайдан: мої думки з приводу…”

  1. Рузя коментує:

    Горжусь украинцами. У нас мудрые и трудолюбивые люди, и у нас всё получится, просто нужно быть настойчивыми и терпеливыми.

    Горжусь этим огромным добрым, сильным, светлым океаном. И приятно от того, что мы, Валя, капли этого океана. Блин, и это так круто, петь гимн в один голос с десятками тысяч твоих единомышленников. Аж мурашки по коже и невольные слёзы на глазах.

Написати коментар