Листи Ліни Костенко
Подписаться на блог Получать на почту

Листи Ліни

15 травня 2012

Адресовані людям вірші –

кориданайщиріший у світі лист.

Ліна Костенко

 

…Вона плакала негарно: схлипуючи, розмазуючи по щоках сльози і залишки зеленої туші для вій. Несправедливий світ дивився на те згорьовано – він співчував, та бачив і гірше.

Ну то й що, подумаєш, глянь навколо – усі так живуть, навіщо це тобі, що ти весь час доводиш, кому… всі ці слова були буденними. Звичними. Навчилася не звертати уваги.

Було гірко і боляче. Та точно знала: не зупинюсь. Не вмію. Не вважаю за потрібне. Бо така моя дорога.

Я, що прийшла у світ не для корид,
Що не люблю юрби та телекамер,
О, як мені упікся і обрид
Щоденний спорт – боротися з биками.
Я обираю пурпуровий плащ,
Бики вже люттю наливають очі.
Я йду на них, душе моя не плач,
Ці види спорту вже тепер жіночі!

Іронія йшла поруч по життю. Або саме життя і було іронією. Дуже рано зрозуміла, що іронічне ставлення до усіляких негараздів не дає руйнуватися внутрішньому світові. Його було дуже жаль.

А іще розуміла, що іронія може бути нищівною. І вміло користувалася нею, коли було зле.

листи Костенко
Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,—
людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма — гарне відчуття.
Марудна справа — жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі —
то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.

Кохання… У росяних айстрах, тужливих жоржинах і в сніговій заметілі. Його було багато – з кохання складався світ. Була мужньою і не згиналася від тягаря любові невзаємної, непочутої, не потрібної крім неї нікому. Була щирою. І вимріювала зустрічі, слова, дотик …

 гість

 

В  дні,  прожиті  печально  і  просто,
все  було  як  незайманий  сніг.
Темнооким  чудесним  гостем
я  чекала  тебе  з  доріг.
Забарився,  прийшов  нескоро.
Мандрувала  я  дні  в  жалю.
І  в  недобру  для  серця  пору
я  сказала  комусь:  –  Люблю.  –
Хтось  підносив  мене  до  неба,
я  вдихала  його,  голубе…
І  не  мріяла  вже  про  тебе,
щоби  цим  не  образить  тебе.
А  буває  –  спинюсь  на  місці,
простягаю  руки  без  слів,
ніби  жду  чудесної  вісті
з  не  відомих  нікому  країв…
Є  для  серця  така  покута  –
забувати  скоріше  зло,
аніж  те,  що  мусило  бути
і  чого  в  житті  не  було.

Я кинула писати вірші саме тоді, коли зустріла Ліну. Навіть не тому, що свої здалися недолугими. Просто… вона говорить замість мене. Моїми словами. Те, що відчуваю я, вже описане и виголублене. Щиріше, краще може й можна, та то – не моє. Мої вірші, про мене і задля мене – саме ці.

На кожну мить свого небагатого подіями життя я маю рядок віршів від Ліни Костенко.

Цей запис зроблений для ліричної літературної естафети Олени Асташкевич і є продовженням Блакитних перлин.

…Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.

15 коментарів до повідомлення: “Листи Ліни”

  1. Елена (Ms Legko) коментує:

    Уж и не знаю, как теперь подписываться! Олена тоже гарно!
    Не все поняла, но красиво однозначно. Спасибо!

    • valentina коментує:

      Мне очень приятно. И я рада, что Ваш комментарий – первый в новом блоге.:)

  2. Елена (Ms Legko) коментує:

    Поздравляю, Валюша! Или Велл?

  3. Арlна коментує:

    Мои поздравления! Я бы уже не решилась, да и не смогла бы вести блог на украинском языке…

  4. Жадан коментує:

    Просто пречудово!!! Дуже душевно!!! Дякую!!!

  5. Myntjan коментує:

    Дуже гарно, щиро, проникливо… Ці вірши можна слухати і слухати, повторюючи їх пошепки або читаючи уголос. Вони прекрасні!

  6. VolNa коментує:

    Не язык – песня! Наслаждаюсь каждым словом! Спасибо – и вам, и Лине! :))

  7. Елена коментує:

    Велл, милая! этот пост так же идет вне конкурса? Я правильно понимаю?

    • valentina коментує:

      Да, правильно. Просто потому, что он на украинском языке, а его все не понимают. Я рада тому, что многие просто прочли. И поддержали. Спасибо!

Написати коментар