Каякінг: знайти себе у «білій воді»
20 квітня 2015
Подорожувати можна по-різному: спостерігати в ілюмінаторі лайнера безкраї океанські простори і обриси далеких берегів, здійснювати екскурсійні прогулянки на невеличкому спритному катері чи злитися зі стихією у єдине ціле, обравши для себе такий засіб пересування, як каяк.
Це захоплення називають спортом одинаків, який позбавлений командного духу і дає змогу кинути стихії виклик і залишитися з нею на самоті. Каяк — це велика свобода у whitewater, яка вимагає концентрації і напруження, тому що у сплаві все залежить лишень від тебе.
Як писав колись відомий американський письменник з українським корінням Чак Паланик: «У кожного своя особиста кома». Хтось колекціонує марки, хтось вболіває за «Динамо», комусь для щастя потрібна гойдалка і відчуття польоту, а комусь — матіола біля хати рівненькими рядочками. А хтось, щоб відчути себе і усвідомити ступінь своєї свободи, купує каяк, декілька весел і відправляється у подорож гірськими річками. Енергетика великої води, адреналін і відчуття безмежної свободи дурманять не менше, ніж опіум, — ось чому число тих, що «підсіли» на каякінг зростає із року в рік у геометричній прогресії. Скажу відразу — точною статистикою по Україні не володію, але знаю про клуби у Києві і Львові, Одесі і Криму.
Найпоширенішою асоціацією на слово «каякінг» є картинка з бризками, швидкість і екстрим без кінця. І для мене стало відкриттям, що каякінг буває різним — не тільки швидкісним і «безбашенним», а й спокійним і майже медитативним. Що потрібно для цього захоплення, крім бажання ? звичайно, човен.
Каяк. Міцний легкий поліетиленовий човен яскравого кольору — щоб було простіше знайти у випадку пошукових чи рятувальних робіт. Довжина човна може бути навіть меншою, ніж 2 метри. Герметичність внутрішнього об’єму забезпечує неопренова «спідничка» — завдяки їй каякер жорстко зафіксований, що забезпечує максимально точне керування судном при сплаві. Каяк має чудові ходові характеристики, він настільки міцний, що лишається неушкодженим після прямого контакту з камінням та іншими перешкодами. (На моє невіглаське запитання каякеру: «На скільки сплавів вистачає каяка?» відповіддю був сміх і трошечки хизування: 15 років тому куплено перший човен, потім іще два, але всі цілі, міцні, надійні.) Крім того, компактні розміри човна і надійна фіксація дозволяють спортсмену виконувати унікальні технічні прийоми і вправи.
Крім човна, знадобиться жилет безпеки, каска, весла, спеціальний костюм — це недешеве захоплення, до того ж — знайти все необхідне в Україні непросто. 
Типи сплаву
Нещодавно, вже готуючи матеріал для публікації, я прочитала думки одного каякера, який назвав своє захоплення не активним відпочинком, не фізичними вправами і, навіть, не захопленням, а філософією. А ще порівняв захоплення з релігією. Я собі дозволила розмістити коротенькі ремарки біля основних визначень — видів каякінгу, бо вони здалися мені цікавими.
Слалом. Технічна база кожного каякера, основа основ. Слаломний каякінг — це вміння маневрувати на човні, добре відчуваючи його і воду. В абсолютизованому вигляді слалом — дисципліна спортивна, проводяться змагання, під час яких спортсмен повинен пройти на швидкість заздалегідь підготовлену трасу. Тренуються слаломісти у штучних водоймах — слаломних каналах, в яких іноді і проводять змагання. В Україні є місце, придатне для родео — у 80 км від на каналі системи охолодження Зміївської ГРЕС. Правда, сплавлятися там можна лишень взимку, вірніше — з кінця вересня до травня, влітку вода надто гаряча. Є чимало відносно нескладних річок у Карпатах — Прут, Тиса, Черемош, які цілком придатні для навчання основам фрістайлу і сплаву. Але знову ж таки — сезон. Причому обмежений — кінець квітня-початок травня.
**Слалом — як атеїзм. Ним займаються, як спортом — ніби відвідують спортивну секцію чи футбольний клуб. Основні ідеали — результат, медалі і гроші.
Родео. На відміну від слалому, в родео, крім віртуозної техніки, присутній елемент гри . Фрістайл на каяку — це виконання різноманітних трюків на човні з урахуванням особливостей рельєфу річки. Родеїсти можуть використовувати хвилі, щоб посерфити на них, крутять неймовірну свічу — човен стоїть на носі перпендикулярно до води, і ще десятки пасажів, що викликають захоплення не тільки у вболівальників.
**Родео — як растафаріанство. Йому віддають перевагу люди, що вірять в Jah. Для них не так важливе вміння творити технічні дива, вони просто живуть у поході із задоволенням, катаються зі смаком і радіють життю. Майстерність не має значення, головне — рух, спілкування і «дух бурхливої води».
Сплав. На каяку можна відправитися у похід річкою будь-якої складності, проводити ігрові сплави на невеликих ділянках гірських річок, обираючи окремі перешкоди — бочки, вали, водоспади. Задля впевненості під час сплаву слід володіти базовою технікою слалому і родео.
**Сплав – як буддизм. Займаючись каякінгом, людина потрапляє в такі місця, де може абстрагуватися від сучасного світу. Буддизм, як і каякінг, має дуже мало обмежень і догм. Життя каякера залежить лише від нього, буддисти теж вірять, що все залежить лише від них, до того ж каякери, як буддистські монахи, блукають світом у пошуку нових святинь — річок, поклоняючись whitewater .
- Експедиційний сплав. Кількаденна подорож віддаленими чи малозаселеними місцями, повне злиття з природою, романтика і активний відпочинок від міської суєти суєт. При підготовці до такого походу серйозна увага приділяється складності маршруту — він повинен відповідати рівню підготовки найслабшого учасника групи. В експедиційному сплаві майже не буває надскладних перешкод, причому кожен учасник має думати не лише про власну безпеку, а й про безпеку ближнього.
- Екстремальний сплав. Підкорення найскладніших перешкод на межі можливостей і часто під об’єктивами фото- і телекамер. Значну роль відіграє страховка, оскільки екстремальний сплав — небезпечне захоплення. Перед сплавом райдери уважно вивчають маршрут і всі особливості річки, відзначають найбільш небезпечні місця, у яких встановлюється рятівний трос — рятівник на тросі стрибає у воду і ловить каякера, який «відстрелився» від човна. Іноді в кінці складної ділянки екстремалів чекає досвідчений каякер, щоб надати допомогу постраждалому чи піймати його човна. Головне в екстремальному сплаві — правильно оцінити ступінь небезпеки.
- Рlayboating — ігровий сплав. Подорож у режимі фрістайлу відносно нескладним шляхом. Каякер може продемонструвати всі свої здібності. Може сердити на валах, крутити неймовірні фігури, стрибати з каменів, обирати будь-яку траєкторію руху. Плейботінг потребує дуже серйозної підготовки, володіння технікою слалому і родео.
Звичайно, думки з порівнянням релігійних вподобань не слід сприймати всерйоз, і я не мала на меті когось ними образити, цитуючи невідомого автора. Але погодьтеся, що навряд каякінг можна порівняти із нумізматикою чи збиранням колекції ляльок. Це захоплення, що дарує свободу рухів, думок і духу. Це, скоріше, стиль життя. Чи, дійсно, — релігія… Подивіться ролик — не пожалкуєте.
Фотографії — David Carlier
Ух, какой экстрим. Даже смотреть страшно!
:)))) Но глаз не оторвать, правда?
Давно хочу спробувати повеслувати, але хотілося б группою, а тому мабуть коли це станеться – це буде байдарка :)
Аж дух захоплює. Але я на такий екстрім нездатна.