Іще раз про футбол…
Подписаться на блог Получать на почту

Іще раз про футбол…

17 червня 2012

тут бив ШеваНіяк не можна оминути тему, коли вся країна, а разом з нею і увесь світ, охоплені жагою футболу. Вболівальники – це не захоплення, це спосіб життя і відповідні риси характеру.

Хтось презирливо скривить губи, інший – затисне вуха, щоби не чути отого могутнього розкотистого «Г-о-о-о-о-л!», але більшість – хай не фанати, та все одно – небайдужі до футболу люди. І нехай дехто вважає це захоплення плебейським (в теніс і гольф грає еліта, а футбол – то так, для простолюду). Але ж олігархи – страшенно не люблю це слово! – недарма купують футбольні клуби, вони захоплюються цією грою. Абрамович, Ахметов – пам’ятаєте?

Так от – улюблена гра мільйонів українців, захоплення хлопчаків і тих, хто назавжди ними лишився.  Футбол.

З’явився він у XII столітті в Англії , і грали тоді на площах і вулицях середньовічних міст. Чисельність гравців сягала сотні, обмежень майже не існувало. Грати можна було руками й ногами, можна було хапати гравця, брати за барки, Шевазбивати з ніг.

Як тільки гравець заволодіє м’ячем, його оточує веселий галасливий натовп… Мандрівник Гастон ле Фуа спостерігаючи за грою, записав у щоденнику: «Якщо англійці називають це грою, то що ж вони називають бійкою?!».

У 1333 році король Едуард II заборонив грати у футбол на майданах і вулицях, тому ігри почали проводити за містом, у полі.

А через півстоліття вже Річард II заборонив футбол у всьому королівстві. Покарання були встановлені жорстокі – доходило навіть до смертної кари.

Та футбол продовжував жити – у нього грали потайки три століття. Народ захистив свою улюблену гру, та прізвисько «гра плебеїв» прийшло до нас саме з тих часів.

У 1592 році заборону на футбол скасували у Шотландії, а через п’ять років – і в Англії.

ЗіданА на початку ХІХ століття любов до футболу стали навіть прищеплювати у елітних учбових закладах Англії. І це змінило не тільки ставлення до гри, а й саму гру. Були розроблені перші правила, правда – досить вільні. Домовленості: чи грати й руками, чи лише ногами – вдалося досягти не зразу.

Та спроби дійти згоди та виробити єдині правила не припинялися.

1863 рік. На одній із зустрічей представників різних шкіл та клубів (до речі – перший футбольний клуб був створений у 1855 році, це був Sheffield United (Шеффілд Юнайтед) прихильники футболу-регбі, в якому допускалася гра руками, опинилися у меншості і покинули зал засідань. Саме тоді їхні опоненти – прихильники «гри ногами» (Football – нога та м’яч) прийняли уніфіковані правила та заснували Англійську футбольну асоціацію.

Таким чином, регбі та футбол розійшлися назавжди, а 1863 рік стали офіційно називати роком народження футболу.Мессі

Гра жила, розвивалася, набирала сучасних форм, а в 1908 році увійшла у програму Олімпійських ігор.

А сьогодні… Ми маємо мільйони вболівальників, тисячі гравців та клубів у всьому світі. Закохуємося у кращих футболістів, які перебувають у статусі «кумир, руками не чіпати», через них сваримося, причіпливо ставимося до арбітрів, ненавидимо суперників – під час гри, звичайно. На трибунах стадіонів ми бачимо найвідоміших людей країни – політиків, бізнесменів, художників, письменників. А деякі з них навіть виходять на поле – Володимир Литвин та Олександр Мороз, наприклад – вважаючи футбол не лише забавою, а й способом утримувати гарну фізичну форму.

Кожен з нас хоч раз у житті – на полі, у дворі, на березі моря чи у провулку – грав у футбол, правда ж? А вболівати – за компанію, у колі однодумців чи наодинці?..  Правда ж, доводилось? Іноді мені здається, що навіть гімн країни більшість громадян України вивчили задля отого співу трибун, коли на поле виходять улюбленці в жовто-блакитній формі.

Я вболіваю за київське «Динамо», про яке колись говорили: збірна країни – це київське «Динамо», ослаблене гравцями інших команд. Із іноземних клубів мої улюбленці – іспанська Barça або Futbol Club Barcelona і англійський Manchester United Football Club.

Гравці… Кращих ти бачиш на фото, кращих – на мою думку, звичайно.

А за кого вболіваєш ти? Ким захоплюєшся?

 

3 коментаря до повідомлення: “Іще раз про футбол…”

  1. Валерия коментує:

    Ах, какой Ричард суровый был!.. ))) Я не футбольная фанатка, но искренне переживаю за “наших”, которыми могут быть и наше киевское “Динамо”, и сборная Украины, по обстоятельствам… Хотя вчера заметила, что интересная и захватывающая игра “чужих” футбольных виртуозов притягивает к себе не меньше… )))

    • valentina коментує:

      Потому что увлекательная игра – футбол. И болеть начинаешь – за мастерство :)

  2. Илона коментує:

    Наші з тобою футбольні смаки співпадають))) Але колись моїми улюбленцями були Рууд Гулліт та Мішель Платіні)))

Написати коментар