Подписаться на блог Получать на почту

Із янголом на плечі…

2 січня 2013

янгол…А він йде і йде, хоча

вже й не дихає свіча,

лиш вуста дрижать гарячі:

янголе, не впадь з плеча.

…Йому зовсім трошки за п’ятдесят. Я закохана у нього вже добрий десяток літ. З того часу, як він відкрив своє книжкове видавництво і його назва розсмішила мене до сліз – А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Я плакала і тоді, коли читала вперше «Із янголом на плечі». Розчулена і втішена.

Іван Малкович. Поет, музикант, видавник і все разом. Казкар. Який дев’ять років тому отримав найціннішу, на мій погляд, нагороду – Міжнародний орден Посмішки (такий самий, як свого часу Іоанн-Павло ІІ, Астрід Лінгрен).

Він не соромиться казати, що вірить у казки. Каже, що без них життя лишалося б сірим. Кожна казка – як Всесвіт, і цей Всесвіт десь та є. Він створив збірку тих казок. «100 казок». Блискучих, яскравих. І надіслав їх у Англію. І наша «Снігова Королева» – звичайно Андерсонова, та українською мовою (а поруч – англійський переклад), з українськими ілюстраціями та дизайном – вийшла у Британії у одному з найбільших видавництв. І увійшла у трійку найкращих різдвяних продажів. І тепер британці просять наших книжок іще. Читати запис повністю »

Шандалофілія – любов до свічок

20 грудня 2012

свічкаЩороку напередодні свята Миколая я шукаю у крамницях оригінальні свічки – собі і друзям до свят – і збираюся розпочати колекцію з найгарніших екземплярів. Щороку збираюся, та колекція моя складає до цього часу лише десяток свічок – різнопланових і до того ж весь час змінюючих одна одну. Я їх дарую, купую нові, знову дарую… Тож скажімо так: шандалофіл з мене ніякий, хіба що – шандалолюб.

Ти знав, дорогий читачу, що колекціювання свічок та різноманітних канделябрів називається шандалофілією? Якщо ні, то тепер знаєш, а назва походить від французького chandeille — свіча.

Походження свічки з парафіну до цього часу лишається таємницею. Немає фактів, немає документів. Але є легенди, книги чародіїв та здогадки. Може саме тому сама свіча до цього часу оповита магічною загадковістю. Читати запис повністю »

Червоний – то любов, а чорний – то журба…

4 грудня 2012

Ще з глибокої давнини основні мотиви у вишиванні були обумовлені елементами символіки різних стародавніх культів. Протягом багатьох століть безпосередній конкретний зміст символів у вишивках потроху губився, та традиції їх використання залишалися незмінними.

За мотивами орнаменти у вишиванні поділяються на три групи: геометричні(абстрактні), рослинні та зооморфні або тваринні.

Геометричні орнаменти характерні для всієї слов’янської міфології. Вони прості: кружечки, трикутники, ромби, прості та складні хрести. Неважко сказати, який саме зміст вкладався у ці символи раніше – сонце, хвиля, блискавка. Часто зустрічаються «кривульки» та «безконечники», відомі ще з трипільської культури. А відомий узор “ружі” (зірочки, розетки) – це перехід від геометричного до рослинного орнаменту.

Рослинні орнаменти. Символізують намагання відобразити красу природи. Навіть умовні узори виникають в результаті спостереження за реально існуючими у природі формами. В українській вишивці часто використовують такі мотиви , як благополуччя – «виноград», «хміль», що символізує закоханість, «дубове листя» – дерево життя  і «барвінок» – символ невпинного його лету. Читати запис повністю »

З тобою назавжди. Твій Парашут

25 листопада 2012

парашутІноді всі ми хочемо випробувати себе, заглянути за межу можливостей, переступити кордон реальності, кинути себе у невагомість – прямо у небесну синяву… З вами ще такого не траплялось? Означати це може лише одне – все у вас попереду.

Чомусь писати про захоплення, яке колись було частиною твого життя – найважче. При розповіді починають дрижати спогади в серці і роїтися думки щодо: а може?… а ще хоч раз…однісінький…

Парашутний спорт або стрибки із парашутом – це надзвичайно захоплююче видовище, але не тільки. Це дійство, бо рано чи пізно лише спостереження стає замало і хочеться взяти у ньому учать – спробувати пірнути у безмежжя, дихнути повітря свободи і волі…

Спорт, який допомагає розставити акценти у собі, визначити рівень зрілості особистості і готовності змінювати не тільки себе, а цілий світ. Мабуть так поринають у кохання – забувши про все, що було до, починаючи життя спочатку, з нової точки відліку, якою і стає стрибок з парашутом. Читати запис повністю »

Blackfield – райдуга вражень від Бена Задока

18 листопада 2012

поле Бена ЗадокаУ багатьох наших співвітчизників першою асоціацією на цей витвір ізраїльського скульптора Бена Давіда Задока (Zadok Ben David) стає пісня Віктора Цоя про металеві огірки на брезентовому полі. Колись ця пісня вразила серця любителів російського року, а сьогодні підкоряє витончена краса металевих квітів, засіяних скульптором, що проживає зараз в Лондоні на піщаному полі.

Blackfield – саме так назвав своє поле Бен Задок. «Чорне поле». Чи залишиться воно у пам’яті нащадків так, як от те – брезентове? Читати запис повністю »

В’ється стрічечка, ніби річечка…

12 жовтня 2012

макиОсінній день майне як спомин. Ось-ось хурделиця змінить дощовий жовтневий настрій і так захочеться знову літа, квітів, морської хвилі…

Ти любиш маки, читачу? Я дуже люблю. І дарую тобі ось ці – з ромашками. А ще – ластівок в акації, блакитні, мов ніжний погляд коханого, квіткові візерунки, розкішну подушку, якою пишався б сам король Людовик.

Подобаються? Краса, з якою взимку тепло й радісно.

Захоплення королів  – вишивання стрічками. Пам’ятаєш, читачу, вишивку “Вікторіанська елегантність” із стрічковим візерунком на чарівному капелюшку? Те вишивання втратило би частину привабливості, якби не було отих гарнющих квітів, правда ж?

Праматір’ю шовкових смужок була мотузка із рослинних волокон: якось перетворившись у тасьму, вона дочекалася ткацького верстата і стала вишуканою стрічкою.

Прикрашати зачіску та одяг яскравими вузенькими смужками тканини любили ще наші пращури, про те свідчать численні археологічні знахідки. Популярними стрічки були і в античні часи: по кольору і якості стрічок, якими був вишитий одяг, навіть можна було визначити статус людини. Читати запис повністю »

Порцелянове захоплення та Що? Де? Коли?

27 вересня 2012

порцелянова лялькаМаленька дівчинака чи юнка, немовля чи вишукана панна, суворий погляд чи м’які риси, посмішка чи печаль – ляльки бувають різні. І у кожної дівчинки в дитинстві була своя мрія, яка снилась уночі, про яку думалось вдень, але яка так і не ставала реальністю.

Це може бути однією з причин, чому росте цікавість дорослої аудиторії до ляльок – дорослі дівчатка намагаються втілити свої заповітні дитячі мрії. І придбати ляльку, яку з якихось причин не купили їм батьки.Але дарма думати про те, що лялька личить лиш тим, хто сидить у симпатичній колясочці инглезина, гарна лялька у руках симпатичної панночки стає ще більш привабливою.

Однак є і ті, хто купує першу ляльку лише тому, що «запала в душу», а потім починає збирати колекцію.

Колекція починається не з ляльки і навіть не з трьох, а з інформації про ляльок, яку збирає майбутній колекціонер. Придбавши ляльку та вивчивши її історію, колекціонер починає дослідження і купує іще ляльок, які подібні до тієї – першої. Читати запис повністю »