Подписаться на блог Получать на почту

Липові дива Юрія Фірсанова

3 лютого 2013

воронаЯк ти ставишся до деревини, шановний мій читачу? Ні, я маю на увазі не дуб, граб, чи акацію, що заглядає в моє вікно, а те, що руки майстрів роблять з деревини. Я з таким задоволенням завжди пишу про дерев’яні будинки, про паркет , меблі з дорогої деревини, скриньки і скрині… Мабуть і тобі приходилося замислитись: скільки ж усього гарного і потрібного, що нас оточує, виконано саме з дерева.

Є чудове захоплення, традиційне для нашого народу – різьблення. Лемківське, яворинське, соболівське – видів багато. І я давно мала намір говорити саме про це – про види різьбярства, витоки його. Давніх та сучасних майстрів. І це було б логічно. Та… буде інакше.

Справа в тому, що збираючи матеріал про різьблення для статті, я зустріла… ні, неправильно. Зі мною трапилася зустріч. Саме так – трапилася. Як диво. І оскільки емоції стримувати важко, я вирішила ними поділитися , оминаючи логіку. Читати запис повністю »

Казка про різдвяні дзвіночки

7 січня 2013

різдвяна нічПосеред січневого льоду, крижаного вітру і снігової заметілі жила-була Дівчинка, на серці в якої теж було зимно, і навіть думки її застигали від холоду. Вона би може і замерзла зовсім, якби не звичайне диво найказковішого свята у світі…

Людям властиво шукати привід для свят. І знаходять вони зазвичай щось таке дрібне, незначне, швидкоплинне,створюючи з нього не абищо – а спосіб вберегтися від нудьги та темряви безнадії. Так-так, холодний подих зими завжди більш руйнівний для тих, в кому теплиться хоча би скалочка душевної краси та мрії – ці тонкі матерії найбільше потребують захисту та весняного сонечка. Саме тому найбільш багаті на дива саме зимові свята – вони позбавляють холоди останнього шансу вистудити людські душі…

Зелені пухнасті лапи, що пахнуть живицею, серпантин і блискітки із ароматом хвої та мандаринів, кришталевий голос дзвіночків, сяяння різдвяної зірки на маківці… Тієї самої зірки, що засліпила волхвів своєю красою,що стала вісником очікуваного дива. Дівчинка теж чекає на диво,вслуховуючись у перешіптування дзвіночків, що прикрашають гілля лісової красуні. Читати запис повністю »

Із янголом на плечі…

2 січня 2013

янгол…А він йде і йде, хоча

вже й не дихає свіча,

лиш вуста дрижать гарячі:

янголе, не впадь з плеча.

…Йому зовсім трошки за п’ятдесят. Я закохана у нього вже добрий десяток літ. З того часу, як він відкрив своє книжкове видавництво і його назва розсмішила мене до сліз – А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Я плакала і тоді, коли читала вперше «Із янголом на плечі». Розчулена і втішена.

Іван Малкович. Поет, музикант, видавник і все разом. Казкар. Який дев’ять років тому отримав найціннішу, на мій погляд, нагороду – Міжнародний орден Посмішки (такий самий, як свого часу Іоанн-Павло ІІ, Астрід Лінгрен).

Він не соромиться казати, що вірить у казки. Каже, що без них життя лишалося б сірим. Кожна казка – як Всесвіт, і цей Всесвіт десь та є. Він створив збірку тих казок. «100 казок». Блискучих, яскравих. І надіслав їх у Англію. І наша «Снігова Королева» – звичайно Андерсонова, та українською мовою (а поруч – англійський переклад), з українськими ілюстраціями та дизайном – вийшла у Британії у одному з найбільших видавництв. І увійшла у трійку найкращих різдвяних продажів. І тепер британці просять наших книжок іще. Читати запис повністю »

Шандалофілія – любов до свічок

20 грудня 2012

свічкаЩороку напередодні свята Миколая я шукаю у крамницях оригінальні свічки – собі і друзям до свят – і збираюся розпочати колекцію з найгарніших екземплярів. Щороку збираюся, та колекція моя складає до цього часу лише десяток свічок – різнопланових і до того ж весь час змінюючих одна одну. Я їх дарую, купую нові, знову дарую… Тож скажімо так: шандалофіл з мене ніякий, хіба що – шандалолюб.

Ти знав, дорогий читачу, що колекціювання свічок та різноманітних канделябрів називається шандалофілією? Якщо ні, то тепер знаєш, а назва походить від французького chandeille — свіча.

Походження свічки з парафіну до цього часу лишається таємницею. Немає фактів, немає документів. Але є легенди, книги чародіїв та здогадки. Може саме тому сама свіча до цього часу оповита магічною загадковістю. Читати запис повністю »

Червоний – то любов, а чорний – то журба…

4 грудня 2012

Ще з глибокої давнини основні мотиви у вишиванні були обумовлені елементами символіки різних стародавніх культів. Протягом багатьох століть безпосередній конкретний зміст символів у вишивках потроху губився, та традиції їх використання залишалися незмінними.

За мотивами орнаменти у вишиванні поділяються на три групи: геометричні(абстрактні), рослинні та зооморфні або тваринні.

Геометричні орнаменти характерні для всієї слов’янської міфології. Вони прості: кружечки, трикутники, ромби, прості та складні хрести. Неважко сказати, який саме зміст вкладався у ці символи раніше – сонце, хвиля, блискавка. Часто зустрічаються «кривульки» та «безконечники», відомі ще з трипільської культури. А відомий узор “ружі” (зірочки, розетки) – це перехід від геометричного до рослинного орнаменту.

Рослинні орнаменти. Символізують намагання відобразити красу природи. Навіть умовні узори виникають в результаті спостереження за реально існуючими у природі формами. В українській вишивці часто використовують такі мотиви , як благополуччя – «виноград», «хміль», що символізує закоханість, «дубове листя» – дерево життя  і «барвінок» – символ невпинного його лету. Читати запис повністю »

З тобою назавжди. Твій Парашут

25 листопада 2012

парашутІноді всі ми хочемо випробувати себе, заглянути за межу можливостей, переступити кордон реальності, кинути себе у невагомість – прямо у небесну синяву… З вами ще такого не траплялось? Означати це може лише одне – все у вас попереду.

Чомусь писати про захоплення, яке колись було частиною твого життя – найважче. При розповіді починають дрижати спогади в серці і роїтися думки щодо: а може?… а ще хоч раз…однісінький…

Парашутний спорт або стрибки із парашутом – це надзвичайно захоплююче видовище, але не тільки. Це дійство, бо рано чи пізно лише спостереження стає замало і хочеться взяти у ньому учать – спробувати пірнути у безмежжя, дихнути повітря свободи і волі…

Спорт, який допомагає розставити акценти у собі, визначити рівень зрілості особистості і готовності змінювати не тільки себе, а цілий світ. Мабуть так поринають у кохання – забувши про все, що було до, починаючи життя спочатку, з нової точки відліку, якою і стає стрибок з парашутом. Читати запис повністю »

Blackfield – райдуга вражень від Бена Задока

18 листопада 2012

поле Бена ЗадокаУ багатьох наших співвітчизників першою асоціацією на цей витвір ізраїльського скульптора Бена Давіда Задока (Zadok Ben David) стає пісня Віктора Цоя про металеві огірки на брезентовому полі. Колись ця пісня вразила серця любителів російського року, а сьогодні підкоряє витончена краса металевих квітів, засіяних скульптором, що проживає зараз в Лондоні на піщаному полі.

Blackfield – саме так назвав своє поле Бен Задок. «Чорне поле». Чи залишиться воно у пам’яті нащадків так, як от те – брезентове? Читати запис повністю »