Подписаться на блог Получать на почту

Життя іде, і все без коректур…

Листопадова заметіль

1 листопада 2020

Навіяно димами, дощами, меланхолією. «Самі ви такі…» — із сумом промовив листопад і гірко заплакав вранішнім дощем. Ніби малюк, якого батьки лишили напризволяще, поринувши у оманливий світ соціальних мереж. Насправді він більше схожий на чоловіка, що болісно переживає кризу середнього віку, сивину туману на скронях і різнокольорові заметілі опалого листя. Він стогне вітрами, усвідомлюючи невблаганний […]

Грати чи не грати? Спробуйте!

25 червня 2015

Хоча б одного разу, солітер чи косинку складав кожен, чи втихомирював злих пташок, чи долав перешкоди із черепашками… Що б ми не думали про комп’ютерні ігри, яке б ставлення до них не демонстрували друзям, час від часу на нашому моніторі з’являються смішні звірятка чи інопланетні монстри. Але є люди, які без ігор не уявляють жодного […]

Євромайдан: мої думки з приводу…

28 грудня 2013

• Цей пост – не задля оновлення блогу, • не заради втіхи читачів, які, я сподіваюсь, • вибачать мені невеличке есе «не в тему». • Він для себе, і для тих, кому цікаві • мої думки з приводу… …Вони там усі куплені! …Кияни розлючені через незручності у центрі міста! …Онуків Блохіна лишили новорічної ялинки! …Це […]

Листи Ліни

15 травня 2012

Адресовані людям вірші – найщиріший у світі лист. Ліна Костенко   …Вона плакала негарно: схлипуючи, розмазуючи по щоках сльози і залишки зеленої туші для вій. Несправедливий світ дивився на те згорьовано – він співчував, та бачив і гірше. Ну то й що, подумаєш, глянь навколо – усі так живуть, навіщо це тобі, що ти весь […]