Подписаться на блог Получать на почту

“Ой, чий то кінь…” та брати наші менші

Собачник — захоплення чи спосіб життя?..

22 листопада 2015

Більше року тому я втратила найвідданішого друга і найщирішого свого прихильника Рема. Йому було п’ять років, найгарнішого у світі пса спіткала невиліковна хвороба. Але ті 63 місяці і 12 днів, що Рем провів зі мною, він був окрасою мого життя, співрозмовником, захисником, ліками — заспокійливим і енергетиком за потребою. Я іще не змирилася з його […]

Натхненний лет та брати наші менші

15 травня 2012

… Ніжно-оксамитова шкіра та м’якенькі губи, які лагідно торкаються моєї долоні і знімають з неї підсолену скоринку хліба… Це була залежність. В той момент я була ладна пообіцяти навіть неможливе – наприклад приходити в стайню щодня і годувати хоч печивом, хоч тістечками. Бо хочу торкнутися іще і іще раз густющої розплетеної гриви, побачити розумні очі, […]